December 2017
M T W T F S S
« Nov    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Громадянське суспільство | Політика і влада | Освіта | Культура | Блог | Media

Архів:

Блог Надії Вірної. Дивитись в корінь

27.04.2015 | grigorij

Кожна проблема має причинно-наслідковий зв’язок. Проблеми медіа – не виняток. Маємо засилля джинси? Це наслідок в тому числі того, що не діє законодавство про рекламу, про захист прав споживачів. Маємо низький рівень якості матеріалів, маніпуляції та пропаганду в ЗМІ? Це наслідок того, що журналістський цех розрізнений, неконсолідований, немає ефективних механізмів саморегуляції та самоочищення. Маємо погрози, побиття та інші види агресій проти журналістів? Це наслідок малоефективної роботи або бездіяльності правоохоронної органи і так само відсутність дієвих механізмів тиску на правоохоронні органи, аби вони таки щось робили. Причини проблем медіа взаємопов’язані та взаємозалежні.

Все має свої причини. Але в більшості випадків ми далі боремось, акцентуємось на наслідках. Показовою для мене стала ситуація навколо телеканалу «Чернівці». Як писав ІМІ , минулого тижня в прямому ефірі ТРК «Чернівці» транслювалась телепередача за участю одного з лідерів Опозиційного блоку Михайла Папієва. Політик відомий на теренах Чернівецької області тим, що очолював за часів Януковича Чернівецьку ОДА і тримався на посаді до останнього. Він є послідовним прихильником ідей та поглядів Опозиційного блоку і, зважаючи на його останні голосування, інтерв’ю, є проросійським політиком. Отож активісти, з їхніх слів, спершу намагались додзвонитись до телеканалу, аби задати запитання Михайлу Папієву в прямому ефірі. Не додзвонившись, прийшли під стіни телеканалу задати всі наболілі запитання. Дехто прихопив з собою яйця, зеленку. Сталась катавасія. Політик з приміщення не виходив. Був виклик міліції, загородження виїзду з телеканалу, звинувачення журналістів в продажності, викрики «Ганьба» та велике збурення всередині журналістського кола. Активісти звинуватили журналістів в тому, що вони, в тому числі, надали слово Михайлу Папієву. В чисельних дискусіях в соцмережах дехто з журналістів вказали, що випускати в ефір Папієва – це зрада. Їм вторили дехто з активістів і закликали доєднатись журналістів до того, аби в регіоні не було опозиційного осередку.

Шеф-редактор газети «Час» Петро Кобевко в своїй статті «Опівнічні тіні на світлій Буковині» написав наступне: «Що це? Підміна понять? Чи зумисне переведення стрілок? Адже журналісти робили свою роботу: вони показали, що є «Опозиційний блок», є його представник, є їхні погляди на Україну та суспільство. Якщо комусь не подобається цей блок, цей політик і ця сила, – боріться з ними, а не з тими людьми, які вас інформують про них. Чому б цим пікетувальникам не виставити пікети перед будинком Папієва? Не закидати яйцями його, коли він виходить чи заходить додому?»

Якщо виходити з європейських цінностей та свобод, то журналісти мали повне право запрошувати в студію одного зі спікерів опозиційної партії (яка не заборонена законом, а сам Папієв не перебуває в розшуку), а активісти мали повне право збиратись, вимагати відповідей у політика, публічної особи. Активісти також мали право на претензії до журналістів. Журналісти мали право на претензії до активістів. Однак скрізь треба мати межу. Журналістам – в тому, аби не захищати політиків, активістам – в тому, аби не перешкоджати діяльності журналістів. Десь на такому балансі і тримається демократія.

Якщо дивитись в корінь, то, окрім можливих маніпуляцій, відволікань уваги з боку деяких активістів, як на мене, однією з причин цієї катавасії є те, що прокуратура Чернівецької області протягом півроку збурювала місцеву громаду неодноразовими повідомленнями про те, що Михайло Папієв за перешкоджання здійсненню виборчого права під час виборів 2012 року вже чи-то в розшуку, чи-то справа вже в Генпрокуратурі і от-от має бути подання на зняття депутатської недоторканості. Тобто, в суспільстві створювався образ, що буквально завтра Михайла Папієва заарештують. Але не так сталось. Він собі приїжджає в Чернівці, вчить всіх жити, роздає інтерв’ю. Це, очевидно, не могло викликати позитивних емоцій в активістів. І ті вже не вперше зриваються на журналістах.

Подібна ситуація була минулого року, коли активісти Кіцманського майдану погрожували головній редакторці районної газети викинути її з третього поверху за хвалебні статті режиму та провладним кандидатам в 2012 році. Після цього я спілкувалась з активістами і намагалась їм пояснити, що потрібно роздержавити ЗМІ і тоді ринок, а не влада, визначатиме роботу медіа. Однак, за рік нічого не змінилось. Причина залишилась. Наслідки так само можуть неочікувано вилізти. І не менш агресивно.

Тому варто дивитись в корінь. І саме з цього кореня розкручувати всю вареничку подій та конфліктів. Зрозуміло, у випадку тиску активістів на журналістів, ті, згуртовано і однозначно мають вказати на своє право транслювати всі спектри думок і поглядів. Зрозуміло, активісти мають вимагати дій правоохоронних органів в притягненні до відповідальності тих, хто порушував закон. І кожного свої функції і методи.

Катавасія навколо ТРК «Чернівці», думаю, не остання. Адже вибори коли-не-коли, але призначать. І в кожної політичної сили (яка не заборонена, лідери якої не арештовані) будуть амбіції позмагатись за місця в місцевих радах. І, цілком зрозуміло, Опозиційний блок в тому числі в Чернівецькій області проводитиме або вже почав проводити передвиборчу кампанію. І будуть не тільки ефіри, а й зустрічі з виборцями, політична реклама і т.п. І якщо партія легально діє, вона матиме рівні права на ефіри на телеканалах. Такий закон. Такі права. Така демократія.

Рубрика: Media, Блог
Теґи: ,


Відкоментувати



  • RSS Новини ОПОРА

    • 3 роки ВР: Стан розгляду та тематика законопроектів
      Половина як ініційованих, так і ухвалених законопроектів нинішнього скликання Верховної Ради стосується економічної політики та галузевого розвитку. Як наслідок —відповідні комітети виявилися найбільш завантаженими. Загалом же близько третини ініційованих законопроектів досі опрацьовуються в профільних комітетах. У цьому матеріалі з серії "3 роки Верховній Раді" Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, як розглядаються всі законодавчі ініціативи цього періоду.
    • 3 роки ВР: Відвідуваність засідань комітетів
      Народні депутати активніше відвідують засідання комітетів, ніж голосують у сесійній залі. Серед 419 народних обранців лише вісім парламентарів відвідали всі засідання свого профільного комітету, натомість 16 парламентарів прогуляли понад 90% відповідних засідань. Одним з найважливіших аспектів роботи народного депутата України є відвідування засідань профільних комітетів. У серії матеріалів "3 роки Верховній Раді" ОПОРА проаналізувала, наскільки сумлінно […]
    • 3 роки ВР: Як багато "наподавали" законодавчих ініціатив
      За три роки роботи Верховної Ради восьмого скликання було зареєстровано майже шість тисяч проектів законів. Проте лише кожен дев'ятий законопроект має перспективи ухвалення. В цьому матеріалі з серії "3 роки Верховній Раді" ОПОРА проаналізувала всі законодавчі ініціативи цього періоду.